ВИВЕРТЕНЬ, ТНЯ,

Вивертень, тня, м. 1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у. 2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех. 3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 148.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВИВЕРТИ, РНУ, НЕШ, →← ВИВЕРТАЧКА, КИ,

T: 141